Якщо мати, виходячи на роботу після декретної відпустки, залишає свою дитину на піклування бабусь і дідусів, вона повинна знати, що в школі її чадо буде вчитися гірше в порівнянні з
тими дітьми, які ходили в дитячий сад або про які піклувалася няня.
Такі висновки містяться в новому дослідженні, фінансував уряд Великобританії.
Доповідь, що розповідає про дослідження, називається Працюючі мами: як робота матері впливає на розвиток дитини в перші роки життя?.
Результати дослідження відкривають нову сторінку в дебатах про вплив на розвиток малюків виходу матері на роботу, а також примушують по-новому поглянути на питання про вартість послуг дитячих садів і нянь.
Протягом останніх 20 років кількість працюючих матерів неухильно зростає.
Дослідники Брістольського університету простежили за 12 тисячами дітей, що народилися в районі Ейвон в 1990-х, спостерігаючи за їх розвитком до 8 років і враховуючи фактор зайнятості їх матерів.
Розумовий розвиток дітей оцінювалося за двома показниками: грамотності та вмінню вважати.
За даними дослідження, середньостатистична мати - це жінка у віці 25-35 років, яка закінчила як мінімум середню школу і має партнера.
На свій подив, вчені виявили, що вирішальне значення на те, який вплив матиме на дитину відсутність матері, зайнятої на роботі - позитивне чи негативне, відіграє вибраний тип турботи про дитину: іншими словами, чи віддають дитину в садок або залучають до виховання бабусю чи
інших родичів і друзів.

У віці від 23 до 56 місяців у дітей розвивається мовний слух.
Треба розмовляти з дитиною, застосовуючи різні інтонації; він починає прислухатися до голосу, виділяє певні звуки.
До 4 місяців дитина повинна навчитися повертати голову в будь-якому напрямку і знаходити джерело звуку: звучну брязкальце або дорослого, який, сховавшись, кличе його.
Важливо, щоб під час неспання діти перебували в радісному стані.
Завдяки частому емоційного спілкування з дитиною в цьому віці у нього не тільки розвивається мовний слух, а й ускладнюються прояви радісного дитина поступово вчиться брати і утримувати в руці предмети.
До 23 місяців дитина лежачи на спині під час комплексу пожвавлення випадково натрапляє на низько висить над його грудьми іграшку і захоплює її, а до 34 місяців вже чітко спрямовує руки до висячим предметів, починає їх обмацувати і трясти.
Коли дитина трясе іграшку, він прислухається до її звучанням і повертає голову до джерела звуку.
До 45 місяцях важливо навчити дитину брати обома руками іграшку, яку тримають у нього над грудьми, а до 6 місяців направляти руку до іграшки, з якого б боку вона від нього не знаходилася, утримувати в кожній руці по іграшці, а також діставати предмети лежачи на
боці і на животі.
Своєчасне виникнення умінь захоплювати висить іграшку і брати іграшку з рук дорослого має велике значення для розвитку дитини.

Внаслідок того що в другому півріччі у дитини формується здатність наслідувати і він починає розуміти мову дорослого, ускладнюються засоби впливу на дитину в процесі його навчання.
Починають застосовуватися такі прийоми, які викликають у дитини наслідування і розуміння мови дорослого.
Мова виховательки в роботі з дітьми даного віку повинна бути використана не тільки з метою порадувати дитину, але і як засіб його навчання.
Мова, супроводжуюча показ дії або предмета, підвищує інтерес дитини до заняття і посилює його контакт з дорослим.
Гра заняття, в яких дитина другого півріччя повинен освоїти нові вміння, так само як і з дітьми першого півріччя першого року життя, слід проводити індивідуально.
Протягом одного відрізка неспання потрібно проводити з дітьми індивідуальні ігри-заняття з розвитку підготовчих етапів мови, дій з предметами і деяких рухів.
Частота і повторність занять протягом одного відрізка неспання залежать від індивідуальних особливостей, рівня розвитку та активності дитини.
Якщо у дитини нові вміння утворюються повільно, потрібно повторювати заняття протягом одного відрізка неспання і проводити його щодня.
Після того як уміння сформувалося, слід ускладнювати заняття.
Ігри-заняття з дітьми до 1011 місяців, так само як і в першому півріччі, повинні проводитися там, де організовано неспання дітей.
Наприкінці першого року життя ігри-заняття, що вимагають більшої зосередженості уваги, слід проводити за столом так, щоб дитину не відволікали дії інших дітей.

Активні повороти тулуба зі спини на живіт і з живота на спину, що виникають у дитини у віці від 3 до 5 місяців, використовуються при побудові різних варіантів вправ з поворотами тулуба.
Поворот зі спини на живіт при підтримці за руку як активне вправу призначається дітям починаючи з четвертого місяця життя.
При відставанні в психомоторному розвитку, крім підтримки за руку, допомога здійснюється поворотом таза за ніжки.
Техніка виконання цієї вправи така; дитина лежить на спині, ногами до методиста, руки вздовж тулуба.
Однією рукою методист охоплює гомілки дитини знизу, а іншою рукою підтримує дитину за руку, протилежну стороні повороту.
Злегка, потягуючи дитину за руку, методист одночасно повертає таз дитини в ту ж сторону.
Поворот може бути здійснений до положення на боці і повністю до положення лежачи на животі.
При відновленні рухової навички повороту тулуба у хворої дитини вправу з поворотом проводиться тільки при підтримці за руку, а надалі при стимуляції іграшкою.
Принаймні оволодіння дитиною поворотами тулуба і рухами голови виникає руховий навик пересування в горизонтальному напрямку повзання на животі, а потім і рачки.
Перші спроби активного повзання на животі у дитини виникають при прагненні дістати іграшку або предмет, що лежить перед ним.
При цьому дитина не обовязково проповзає вперед у напрямку до зацікавило його предмету він може проповзти назад або убік, так як рухи кінцівок не координовані.

Яким ві памятаєте свого батька?



Авторитетний?



Сильним?



Або Переважно и страшно?

У часи нашого дитинства легко було визначити стать немовляти, мигцем глянувши у коляску ковдрочки, в які закутували крихітку, обовязково були перетягнуті рожевими або блакитними стрічками.
З перших днів малюк ставав володарем речей, чітко вказують навколишнім на його статеву приналежність.
І зараз першим питанням, яке, швидше за все, задасть мамі випадковий співрозмовник, буде: У вас хлопчик чи дівчинка?
Чимала частка сюрпризів або розчарувань, з якими стикаються батьки, побудована саме на заздалегідь сформованих уявленнях про те, якими вони бувають - хлопчики і дівчатка.
Закономірності у відмінностях розвитку та поведінки хлопчиків і дівчаток, звичайно, є.
Частина з них обумовлена ??природними та соціальними механізмами, частина є відображенням багатовікових стереотипів, що передаються з покоління в покоління.
Але зовсім не обовязково ваш малюк буде у всіх своїх проявах типовим хлопчиком або типовою дівчинкою.
У чому відмінність?
Статистично хлопчики при народженні зазвичай декілька більше дівчаток.
Зазвичай вони пізніше, ніж дівчата, починають ходити (в середньому на 2-3 місяці) і повільніше освоюють мова.
Але це не означає, що, якщо ваш старший син почав ходити в 10 місяців, а його молодша сестричка народилася з великою вагою і робить перші самостійні кроки у рік, то хтось із них розвивається неправильно.

У дітей рано розвивається память.
У процесі діяльності, з встановленням все більших звязків з навколишнім, коло впізнаваних дитиною предметів і явищ розширюється.
Він починає не тільки дізнаватися, а й згадувати про предмети і явища, відсутніх в даний час, таких, які в минулому були сильними подразниками або мали велике значення для дитини.
Спочатку спогади про відсутніх предметах, явищах виникають на основі якої-небудь наочної ситуації, в якій в минулому досвіді дитини було встановлено звязок з відсутнім в даний час предметом.
Дещо пізніше спогади можуть вже виникати по слову.
Особливо великі в цьому віці досягнення в розвитку мови.
До року дитина починає вимовляти перші слова.
Розвиток мови дітей другого року життя проходить два етапи: перший від 1 року до 1 року 56 місяців, другий від 1 року 56 місяців до 2 років.
У першому півріччі відбувається швидкий розвиток розуміння мови, дитина починає засвоювати все більша кількість назв предметів і дій, які неодноразово йому показували і називали.
Досить 23 рази показати предмет і назвати його, як дитина вже запамятовує цю назву і на запитання дорослого показує на цей предмет або приносить його.
Дитині говорять: Скоро прийде мама, він у відповідь посміхається і дивиться на двері, звідки зазвичай приходить мати.

Спроба дістати іграшку сприяє розвитку повзання або поворотів тулуба у дитини, що лежить на животі.
Іграшки можуть бути використані для стимуляції активних рухів руки і т. д. Перші активні рухи дитини повязані як із зовнішніми подразниками, так і з реакцією на положення тіла в просторі.
На другому місяці життя зявляються рухи голови, дитина в положенні на животі може піднімати і деякий час утримувати голову.
Вміння утримувати голову від звисання зявляється на першому місяці життя.
У віці 3 місяців дитина вже не тільки піднімає голову і утримує її в положенні лежачи на животі, але і піднімає плечовий пояс, спираючись на передпліччя.
Активні рухи голови і тулуба, повязані з утриманням голови в певному положенні, широко використовуються у вправах для дітей раннього віку, починаючи з 2-го місяця життя.
Техніка виконання цих вправ повязана з умінням надати дитині правильну позу, стимулюючу руху в певних групах мязів.
Вправа проводиться з дітьми, активно піднімати й утримувати голову в положенні лежачи на животі.
При пасивності дитини, звішування голови вправу не проводиться.
Дитину викладають на живіт так, щоб його руки знаходилися перед грудною кліткою.
Голова злегка повернена убік.
У такому положенні дитина піднімає і утримує в піднятому стані голову.
При виконанні вправи працюють розгиначі спини.
Призначення вправи можливо починаючи з 2-го місяця життя.
Посилення навантаження може бути досягнуто при виконанні такого ж руху на зменшеній площі опори.

В рухливі ігри залучаються в основному невеликі групи дітей - від 4-5 до 5-10. Дуже важливим моментом рухливої гри є вміння виховательки провести її жваво, весело, вступаючи в ігрове спілкування з кожною дитиною, з урахуванням його індивідуальних особливостей. З дітьми 1 року 6 місяців доцільно проводити такі ігри, як «діти і собачка», «пузир», «догонялки», «дзвіночок», катання великого і малих м'ячів, розкидання їх і збирання. Рухливі ігри повинні проводитися щодня. Для того щоб викликати у дітей пожвавлення, порадувати, посмішити їх, треба проводити ігри-розваги, показувати дітям заводні іграшки, сонячний зайчик на стіні, грати з ними в хованки, догонялки, ігри-жарти.<!--more--> Такі ігри-забави проводять щодня індивідуально з кожною дитиною і об'єднують дітей у групи. Враховуючи значення різних видів діяльності дітей протягом тижня з дітьми другого року необхідно проводити такі заняття: з розвитку мовлення і орієнтування дітей в навколишньому; з розвитку дій з предметами, дидактичні ігри по сенсорному розвитку; музичні заняття; ігри, гімнастика, розваги. Формування у дітей позитивних взаємин з дорослими та іншими дітьми, вироблення деяких доступних правил поведінки та попередження негативних звичок є вже на другому році життя необхідної і дуже істотною чатью виховання.
Рішення цих завдань є першою сходинкою морального виховання дитини. Для створення позитивного ставлення дітей один до одного необхідно попереджати виникнення між ними конфліктів. Треба стежити, щоб діти не збиралися в одному місці, щоб у них була достатня кількість іграшок, щоб вони не заважали один одному. У цьому віці не можна вимагати від дітей, щоб вони грали разом. Без безпосередніх не го участі дорослого це їм ще важко. Для виховання позитивних взаємин і правил поведінки необхідно закріплювати позитивні дії дитини (похвалити, виконати його прохання, допомогти йому) і не закріплювати негативні (наприклад, якщо дитина забрав в іншого іграшку, то ні в якому разі не можна давати йому її; якщо він вдарив іншого, - висловити йому явне незадоволення).

Для підтримки активного неспання дитини з ним треба ласкаво розмовляти, з кінця 1-го початку 2-го місяця викладати його в манеж, надавати йому можливість вільно рухатися, вішати іграшки для розглядання.
Найбільш сприятливою умовою для сну дитини з перших місяців життя є вкладання його на повітрі на веранді або на майданчику.
Там дитина швидко засинає і глибоко спить, так як слабкі тактильні відчуття від руху прохолодного повітря присипляють його і зміцнюють сон.
Заколисування, застосування соски, носіння па руках, спів колискових пісень перед сном недоцільні, оскільки це виховує у дітей негативні звички і не сприяє міцному сну.
Протягом усього першого року життя треба забезпечити дітям сон на свіжому повітрі в будь-який час року.
Дотримуватися умови формування ритму неспання і сну особливо важливо в той час, коли дитину вперше привчають до режиму дня або переводять на новий режим.
У перші місяці життя дитини годування, неспання і сон повинні проводитися завжди через однакові проміжки часу.
Це полегшує формування ритму діяльності організму і дитина легше звикає до режиму дня.
З 2-го місяця режим потрібно будувати так, щоб дитина після годування пильнував, а потім спав до наступного годування.
При цьому усуваються найбільш часті причини плачу дітей у цьому віці голодне збудження і недосипання.
Після того як дитина добре виспиться і з апетитом поїсть, він спокійно і активно не спить до наступного сну і краще сприймає різні впливу оточуючих.
Якщо ж дитину укладають спати відразу після годування, а спить він потім, то з наближенням години годування у нього поступово наростає відчуття голоду (виникає голодне збудження) і частина періоду неспання він знаходиться в стані збудження.