yuta, 30.01.05 1:42
Поки Костя був маленький, проблеми такої не було.
Він абсолютно не звертав уваги на телевізор.
Місяців з 6 став реагувати на деяку рекламу.
Тепер від реклами взагалі не відірвати.
І мультики став дивитися.
Фільми, якщо дітей або тварин показують.
Ще вдома нічого, телевізор високо стоїть.
Він хоча б близько не підходить і не перемикає.
А у бабусі взагалі біда.
Встане носом до екрану і, як приклеєний.
І ні на що не реагує, нічим його НЕ відвернеш.
Я вже зовсім майже телек не включаю, але іноді мені теж хочеться щось подивитися.
Як ви вважаєте, це дійсно так шкідливо, як пишуть?

На правах реклами 
З навчанням іноземної мови дітей дошкільного віку повязано безліч стереотипів, міфів, упереджень.
Погляди коливаються від беззастережного за до категоричного проти.
Істина, мабуть, знаходиться десь посередині.
Ми вирішили розібратися, в якому віці оптимально починати оволодіння іноземною мовою.
МІФ 1.
ЧИМ РАНІШЕ, ТИМ КРАЩЕ
Ті, хто виступають за максимально раннє навчання, зазвичай приводять в приклад дітей, батьки яких говорять на різних мовах, і малюки починають освоюють обидві мови з народження.
Але займаючись 2-3 рази на тиждень по 45 хвилин, важко зімітувати ефект занурення в мовне середовище.
До того ж у двомовному оточенні дитина змушена освоювати мови, щоб спілкуватися, а тут він такої необхідності не відчуває.
Противники раннього навчання іноземних мов кажуть, що спочатку дитина повинна освоїти рідну мову.
Тобто пройти німий і усний етапи, а потім почати читати і писати.

У середині минулого століття американський лікар-нейрохірург Глен Доман, займаючись реабілітацією дітей c важкими ураженнями центральної нервової системи, використовував зовнішні подразники, стимулюючи клітини головного мозку, не уражені хворобою.
В якості зовнішніх подразників Доман застосовував спочатку картки з намальованими червоними крапками, потім слова, написані друкованими літерами і різні картинки.
Їх кількість поступово збільшувалася, змінювалася інтенсивність занять.
Поступово мозок безнадійно хворих дітей починав функціонувати і розвиватися.
Згодом ця методика застосовувалася і при навчанні здорових дітей.
Мяка революція
Свою методику з навчання дітей Глен Доман називав мякою революцією і писав: Ця революція, сама тиха і мяка, але при цьому найважливіша і прекрасна.
Мета цієї революції постачити батьків знаннями і навичками навчання, які дозволять їм виховати своїх дітей високоінтелектуальними, надзвичайно здібними та яскравими особистостями.
І тим самим створити гуманний і здоровий світ.

Дуже часто чую від батьків: Моїй дитині вже 3 роки (або 4-5 років). Нам вже пізно вчитися читати по кубиках Зайцева?
А що, хіба дітям в 4 роки вже не цікаво грати в кубики?
Їх вважають занадто дорослими?
Їм цікавіше при навчанні читання слухати міркування дорослих на тему злиття звуків, міркувати про твердість і мякості приголосних, замість того, щоб, граючи кубиками, вчитися читати?
Чомусь усталилася думка, що методика Зайцева призначена для малят 1,5-2 років.
Бачу в цьому велику заслугу ентузіастів і прихильників раннього розвитку дітей.
Не применшуючи ролі розвиваючих моментів методики для дітей раннього віку спів пісеньок-попевок за таблицями, розрізнення кольору кубиків, звуку, розміру, і т.д., а також лист за таблицями і кубиками (разом з дорослими), хочу зауважити, що серйозно говорити
про сьогодення читанні в цьому віці все ж передчасно і вміння читати для дітей раннього віку не сама нагальна потреба.
Мозок маляти ще не готовий до осмислення, переробки та синтезу отриманої інформації, що є необхідною умовою осмисленого читання.
Малюки цього віку все-таки тяжіють до дослідження, що є для них природною потребою: їм хочеться спробувати ці кубики на зубок, вони активно цікавляться вмістом звучать коробочок, не завжди бажаючи, до досади дорослих, використовувати кубики за прямим призначенням.

Якими мають бути картинки в дитячій книжці?
Чим відрізняються ілюстрації для школярів від ілюстрацій для дошкільнят?
Що ж таке це горезвісне дитяче малювання термін, який так люблять вживати сучасні книговидавці?
Залучення в творчість
Дорослі рідко замислюються про те, що для дитини книга з картинками це перша зустріч з мистецтвом.
І від того, якою буде ця зустріч, з яким обличчям зустріне його мистецтво, залежить, може бути, все його подальше життя.
Проникаючи в глибини дитячої психології, художники не обмежуються завданням злити пізнавальне початок з художнім, досягти необхідної простоти, ясності і особливої ??предметності ілюстрації.
Люди мистецтва, природно, краще і гостріше інших відчувають в дитині творчий початок.
Це дозволяє їм перш за все по-новому подивитися на дитячу гру, побачити в ній не просто особливий, притаманний дитинству спосіб пізнання навколишнього світу, а відкрити в ній глибокий багатогранний творчий процес.
А це, у свою чергу, дозволяє їм знайти найнесподіваніші способи зробити велике мистецтво зрозумілим маленькому глядачеві.
Розмовляючи з дітьми мовою зрозумілою і близькому, граючи вводячи малого дитини і в життя, і в мистецтво, художник стикається з дуже важкою проблемою.

квітень травень - оптимальний час для початку садівничої діяльності.
Почати її можна зараз, не покидаючи міської квартири.
Йдеться про вирощування квітів, трав, зелені і овочів на підвіконні, лоджії, балконі.
Уявіть, як здорово нарвати цибулевих билінок, нащіпать листя петрушки, нарізати кропу, не виходячи з квартири.
А як малюк буде радіти городик!
Він дізнається, звідки беруться овочі та зелень, навчиться спостерігати і доглядати за рослинами, дізнається, які існують біологічні стадії розвитку.
Буде з трепетом і ніжністю ставиться до кожного проклюнулися паростку і потай пощипувати, пробуючи на смак молоду зелень.
Городик для малюків двох трьох років
Насіння можна вирощувати не тільки в землі, а й на шматочку тканини, марлі або ватці.
На широке плоске блюдо кладемо змочену тканину і висипаємо насіння квасолі, сочевиці, пшениці, вівса.
Час від часу доливаємо воду, щоб тканина постійно була волога.
Через кілька днів зявляться паростки, потім ніжні листочки.
Їх можна додавати в салат, посипати ними бутерброди і омлет.
Малюк із задоволенням сжует всухомятку і без салату молоденькі, ніжно солодкі на смак паростки.

Конкурс дитячих карнавальних костюмів
Дитяча книга - це не просто сторінки з яскравими картинками. Це дорога в «воображаріум», де оживають казкові персонажі, тварини можуть говорити, герої перемагають поганих. Але як же туди потрапити маленькій дитині? Провідниками в цей захоплюючий світ можуть стати мама і тато, якщо почнуть долучати дитину до щоденного читання книг.
Коли ж найкраще долучати дитину до читання книг? Деякі психологи впевнені, що це потрібно робити як тільки немовля народився. Важко собі уявити, як не виспавшись, виснажена мама сидить зі збіркою казок поруч з дитячим ліжечком і читає одну казкову історію за одною. Рідкісна матуся може дозволити собі таку «розкіш», як безцільне коротаніе вечора з книгою казок в руках. Інші експерти, і я з ними згодна, стверджують, що читати потрібно тоді, коли дитина може будувати і проговорювати нескладні словосполучення і речення. В цей період малюк в змозі сприймати почуту з уст мами чи тата казку. До цього періоду досить просто спільно з дитиною розглядати малюнки в книжках і вести пізнавальну бесіду - для розвитку і формування певних навичок, в тому числі мовних, малюкові дуже важливо спілкування з батьками.

У Далекі часи радянського дитинства коло періодичних видань для дітей БУВ обмеженності кількома журналами: Веселі картинки, Мурзилка, Барвінок, Трамвай, Юній Натураліст, а для тих, хто постарше, Піонер, Костер.


Особливо вібіраті тоді Було не з чого, діти З радістю читали приходили раз на місяць за передплату журналу, Які листоноша пріносіш їм у поштові скриньки.


Поза ж коло Видається для дітей преси настількі широкий, що бацьки Годін віявляються у скруті: а що ж купити своїй дитині, як візначітіся і зробити вибір на Користь того чі Іншого видання.


У результаті часто звертають до Вже перевіреніх журналам Зі свого дитинства.


Веселі картинки

Американці призвели незаперечні докази того, що настільні ігри в дошкільному віці покращують математичні здібності і допомагають добитися успіхів в математиці.
Вони запитували дітей у віці 5-ти років, в які настільні ігри вони грали.
І встановили прямий закономірність: чим більше ігор називали діти, в які вони коли-небудь грали, тим краще були їх математичні здібності.
Правда про це ми здогадувалися і без американців.
Сьогодні спостерігається бум у розвитку настільних ігор, у тому числі і для найменших.
Люди, мало знайомі з величезним світом настільних ігор, з ходу згадують лише традиційні шахи, шашки, доміно і лото.
Але світ настільних ігор такий великий, що варто познайомитися з ним ближче.
Настільні ігри для малюків від вітчизняних виробників
Різноманітні настільні ігри відносяться в педагогіці до дидактичних (що розвиває) ігор, основна мета яких навчитися вирішувати пропоновані в грі розвиваючі завдання через виконання ігрових дій.
Так що американці не відкрили нічого нового, а лише підтвердили позитивний вплив настільних ігор на розвиток інтелектуальних здібностей і формування особистості дитини в дошкільному віці.
Настільні ігри обовязково повинні бути в кожній родині, де підростає малюк.
Грати в них можна вдвох, втрьох і навіть підприємством так ще веселіше.

Витоки аніме в стародавньому японському мистецтві
Аніме отримала всесвітню популярність як унікальний вид японської поп-культури.
Частково ця культура йде корінням в манга, старі гравюри під назвою Укійо-е і розповідні сувої з малюнками 12-го сторіччя.
Як і аніме, всі ці форми мистецтв передають оповідання у вигляді малюнків.
Манга розважала японців цілі століття.
Один сувій з малюнками 12-го століття, перший том Тодзио Дзінбуцу Гіга, зображує тварин, які ведуть себе подібно людям.
Лінії художника прості, а зображення утрирувані, як у сучасній манга.
Ці древні манга-подібні малюнки були намальовані від руки, але в епоху Едо (1603-1867 рр..) Художники виробили техніку гравюри на дереві для масового виробництва ілюстрованих книг і друкованих видань.
Майже в середині епохи Едо, в 1720г., В Осака була опублікована книга гравюр.
Це була перша книга манга, видана в комерційних цілях.
Японці отримали комікси першими в Азії.
Прості лінії і перебільшені висловлювання це істотні елементи манга, а додавання ефектів до руху збільшує експресивні відчуття.
Художники манга колишніх поколінь комбінували ці три елементи, щоб закласти фундамент для сучасних анімаційних фільмів (аніме).
На цих сторінках показано, як вони зображали рух.
Сувої з оповідальними малюнками (емакі-моно)
Сувій з малюнком Сігісан Енгі Емако, датований серединою 12-го століття, зображує динамічний рух.
В одній сцені буддійський жрець Мерен змушує чарівний горщик літати по повітрю і переносити рис з комори багатія на гірську вершину.
В іншій сцені тюки рису вилітають з комори.
Бандайнагон Екотоба (кінець 1100-х років) показує головні ворота відомого храму у вогні.
Вирази осіб натовпу із приблизно 100 осіб, переляканих вогнем або тікають геть, робить сцену життєвої і змушує нас відчути себе немов би серед них.
Розміщення малюнків справа наліво також посилює відчуття руху.